
Нескінченне гортання стрічки соцмереж і автоматичне відтворення відео можуть сприяти формуванню інтернет-залежності, яка негативно впливає на здоров’я, роботу та особисті стосунки. Науковці попереджають, що проблемне використання інтернету може стосуватися понад 10% населення планети, і закликають уряди обмежити цифрові механізми, які утримують людей перед екранами.
Міжнародна група дослідників закликала визнати проблемне використання інтернету глобальною загрозою громадському здоров’ю. Відповідні висновки оприлюднили в науковому журналі The Lancet Psychiatry.
За оцінками науковців, понад 10% людей у світі можуть стикатися з проявами інтернет-залежності. Йдеться про ситуації, коли користування цифровими сервісами стає неконтрольованим і починає завдавати шкоди повсякденному життю.
Наслідки можуть виходити далеко за межі надмірного часу перед екраном. Дослідники пов’язують проблемне використання інтернету з погіршенням самопочуття, труднощами у стосунках, навчанні та професійній діяльності.
Економічні та соціальні втрати, спричинені цим явищем, можуть щороку сягати мільярдів доларів. Саме тому науковці пропонують розглядати інтернет-залежність як проблему громадського здоров’я поряд із тютюнопалінням, вживанням алкоголю та азартними іграми.
Особливе занепокоєння викликають механізми, які цифрові платформи використовують для утримання уваги користувачів. Серед них — нескінченна стрічка новин і відео, а також автоматичний запуск наступного ролика.
Такі функції дозволяють людині продовжувати перегляд без необхідності щоразу ухвалювати рішення про відкриття нового вмісту. На думку дослідників, вони можуть збільшувати частоту користування платформами через вплив на когнітивні процеси.
Андреа Цако з Університету Фліндерса наголошує, що багато цифрових продуктів спеціально створюють для привернення та тривалого утримання людської уваги.
«Якщо ми хочемо поліпшити ситуацію, особливо для молоді, нам потрібне цифрове середовище, яке підтримуватиме добробут, а не шкодитиме йому», — зазначила дослідниця.
Науковці виділили вісім основних різновидів проблемного використання інтернету. До них належать надмірне захоплення відеоіграми, онлайн-азартними іграми, інтернет-покупками та переглядом порнографії.
Окремо дослідники звертають увагу на залежність від соціальних мереж, кібербулінг, цифрове накопичення інформації та кіберхондрію. Останній термін означає нав’язливий пошук медичної інформації в інтернеті.
Експерти вважають, що для зменшення ризиків недостатньо покладатися лише на добровільні рішення технологічних компаній. Вони пропонують запровадити обов’язкові правила, які регулюватимуть використання функцій із високим ризиком формування залежності.
Серед запропонованих заходів — підвищення прозорості алгоритмів, незалежні перевірки цифрових платформ та обмеження механізмів, які можуть провокувати надмірне користування сервісами.
Окрему увагу дослідники приділяють молодим користувачам. Науковці наполягають, що цифрове середовище має враховувати потреби здоров’я та психологічного добробуту людей, а не лише тривалість їхнього перебування онлайн.
Експерт із питань залежності Золт Деметрович пояснює, що саме по собі користування інтернетом не є проблемою. Для більшості людей цифрові технології залишаються корисною та позитивною частиною повсякденного життя.
«Однак для деяких вона стає неконтрольованою і починає завдавати значної шкоди здоров’ю, стосункам, освіті та роботі», — зазначив Деметрович.
За його словами, головне завдання полягає в тому, щоб зменшити негативні наслідки надмірного користування інтернетом, водночас зберігши переваги цифрового зв’язку.
Дослідники не закликають повністю забороняти соціальні мережі, відеосервіси чи інші інтернет-платформи. Натомість вони пропонують змінювати підходи до створення цифрових продуктів, щоб ті менше сприяли формуванню залежності.
Науковці також звертають увагу на розвиток систем залучення користувачів на основі штучного інтелекту. У поєднанні зі зростанням часу, який люди проводять онлайн, такі технології можуть посилювати проблему надмірного використання цифрових сервісів.
Автори дослідження визнають, що в наукових даних залишаються прогалини, однак вважають наявні докази достатніми для втручання держав. Вони застерігають, що очікування остаточних підтверджень усіх ризиків може призвести до подальшого поширення шкоди, якій можна запобігти.
«Попри важливі прогалини в доказовій базі, наявних даних уже достатньо, щоб обґрунтувати негайні дії на національному рівні та скоординовані міжнародні заходи», — наголошують дослідники.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover



