
Нові розрахунки показують, що Сонячна система може втратити стабільність приблизно через мільярд років після перетворення Сонця на білого карлика. Це в мільярди разів раніше, ніж припускали попередні моделі, які оцінювали стійкість орбіт гігантських планет у квінтильйони років.
Дослідники з Каліфорнійського технологічного інституту проаналізували, як еволюція Сонця вплине на Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун. Особливу увагу вони приділили періоду після того, як зоря завершить стадію червоного гіганта і стане білим карликом.
Раніше вважалося, що після втрати значної частини маси Сонцем орбіти зовнішніх планет просто розширяться приблизно вдвічі. За таких умов система мала залишатися стабільною протягом надзвичайно тривалого часу.
Нові моделі показали іншу картину. Приблизно через мільярд років після появи білого карлика орбіти зовнішніх планет можуть стати нестабільними, а сама система поступово почне руйнуватися.
Для Землі цей етап уже не матиме значення. Ще раніше Сонце розшириться до стадії червоного гіганта, і, за розрахунками, поглине Меркурій, Венеру та Землю.
Марс, як очікується, уникне безпосереднього поглинання. Зовнішні планети також переживуть фазу червоного гіганта, однак їхні орбіти після втрати Сонцем маси суттєво зміняться.
Коли Сонце стане білим карликом, воно продовжить охолоджуватися та змінюватися. Саме довготривала еволюція системи після цього етапу, за новими розрахунками, може зрештою порушити стабільність орбіт планет-гігантів.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover






