Білі ведмеді мають значно давнішу історію, ніж можна припустити за викопними рештками. Найстарішим знайденим скам’янілостям цього виду близько 115–130 тисяч років, але генетичні дослідження відсувають появу білого ведмедя набагато далі в минуле.
За однією з наукових версій, білі ведмеді відокремилися від бурих приблизно 600 тисяч років тому. Їхніми предками були бурі ведмеді, які дедалі частіше виходили на замерзлий океан і полювали там на морських ссавців.
Таке середовище поступово змінювало тварин. Світліші особини були менш помітними на снігу й льоду, а більший запас жиру допомагав краще переносити холод.
Саме ці ознаки давали перевагу у виживанні та розмноженні. З часом природний відбір закріпив їх, і тварини дедалі більше ставали схожими на сучасних білих ведмедів.
Найдавніші відомі викопні рештки знайшли на Шпіцбергені та на півночі Норвегії. Їх датують періодом 115–130 тисяч років тому, тобто ще до початку останнього льодовикового періоду.
Водночас розділення білого та бурого ведмедя не було остаточним. Генетичні дані свідчать, що протягом своєї історії обидва види неодноразово схрещувалися.
Особливо близькими виявилися білі ведмеді та одна з популяцій бурих ведмедів на Алясці. Різниця між їхньою ДНК становить лише близько 1%.
Контакти між видами тривають і зараз. Через скорочення морського льоду білі ведмеді частіше залишаються на суші, а грізлі водночас просуваються далі на північ.
На узбережжі арктичної Аляски вже фіксували випадки, коли грізлі та білі ведмеді одночасно харчувалися тушами гренландських китів. Також відомі підтверджені випадки схрещування цих тварин.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
